Концепція
Гофрокартон – матеріал, що складається мінімум із двох шарів. Один із цих шарів плоский і виступає як основа – його називають лайнером. Інший – гофрований (флютінг). Обидва виготовляються із натуральної сировини – целюлози, яку одержують із рослинних волокон.

Гофрований картон досить твердий і добре амортизує, але боїться вологи. Існує безліч різновидів матеріалу. Найбільш стандартна – тришарова. У неї два лайнери оточують аркуш флютингу. П’ятишарова складається з трьох лайнерів та двох флютингів, а семишарова – з чотирьох та трьох.

Одна сторона зовнішня та називається топ лайнер. Її часто фарбують різними кольорами, наносять на неї логотипи.

Хвиля флютингу зазвичай синусоїдна, V-подібна зустрічається рідше. Розмір варіюється. У п’яти- та семишарових різновидах комбінують гофру з хвилею різного розміру для більшої міцності.

Виробництво
Гофрокартон виготовляють на спеціальних верстатах. Спочатку роблять плоский шар. Потім нагрівають та гофрують флютинг. На лайнер наноситься клей. Притискний апарат стискає два шари разом, склеюючи їх. Якщо верств більше, операція повторюється.

Щоб клей повністю висох, матеріал відправляють у сушильний апарат. Там же він позбавляється зайвої вологи.

Останній крок – нарізка та формування гофрокартону. Його випускають у вигляді великих шматків (рулонів, якщо йдеться про двошарове) або готової тари.

Застосування
Основне застосування гофрованого картону – виготовлення різних коробок та інших подібних упаковок. На це йде тришарова гофра. П’ятишарова використовується для всілякої побутової техніки, комп’ютерів, телевізорів та інших важких вантажів.

Семишарна застосовується трохи інакше. Її міцність аналогічна міцності дерева тієї ж товщини. Тому основне призначення матеріалу – виготовлення декорацій, предметів мистецтва, меблів, наприклад, ширм.

Двошарова гнучка та дешева. З неї роблять найбільш легке впакування – зокрема, в таку гофру загортають лампочки. Також їй прокладають тендітні предмети.